Скласти план до казки
ВИШЕНЬКА

Жив собі на світі бідняк. І був у нього син - Янош. Та такий ледачий був Янош, такий лежебока, що й розповісти не можна. Цілісінький день лежить, з боку на бік перекидається. Скажеш зробити що-небудь - пальцем не поворухне, бровою не поведе.

Якось сказав батько синові:


Ходім, сину, подивимось, що на білому світі робиться.


І рушили вони в путь-дорогу.

Йшли вони, йшли, і раптом бачить Янош: підкова лежить - корисна річ! Підняв би її Янош, так от біда - нагинатися ліньки. А батько його не полінувався - нагнувся, підкову підняв і заховав собі за пазуху.

Незабаром прийшли вони в село. Зайшов батько до крамниці і продав крамареві підкову. Дав крамар біднякові за підкову цілий гріш*. Пішли вони далі.

А сонце високо в небі. Янош то на небо гляне, то озирнеться навкруги, чи нема поблизу села або якої корчми. Уже й полудень настав і обідати давно пора. Ох, як їсти хочеться Яношу, сил немає!

Увійшли вони ще в одне село. Ідуть вулицею. По боках - хати, а на них димарі стирчать. Зрадів Янош! Та, мабуть, рано ще було радіти: димарі стирчать, а диму над ними нема. Всі вже пообідали. Зрозумів бідолаха Янош, що піде він звідси, облизня піймавши.

Сумний ішов він селом, навіть на перехожих не дивився. Раптом на базарному майдані побачив Янош віз із вишнями.


Батьку, батьку! - загукав він. - Подивись-но, вишні! Адже гріш у тебе є?
Є, - сказав батько і підійшов до воза.


Зрадів Янош, коли за гріш насипали їм цілу хустку ягід. Та рано ще було радіти. Батько зав'язав хустку вузликом і пішов далі. Поплентався за батьком і Янош. Жде не діждеться, коли посідають вони під деревом, у затишку, та досхочу наїдяться вишеньок. А батько мовчить і йде далі.

От зійшли вони зі шляху. Пішли чистим полем: навкруги трава і квіти.

Ішов-ішов Янош за батьком, раптом бачить: упала вишенька на траву, лежить у зеленій траві, виблискує. Янош нагнувся, схопив вишеньку і в рот. Ой, до чого ж добра! Соковита, м'ясиста, запашна!

Дивиться - знову вишенька упала на траву. Знову нагнувся Янош, підняв її і з'їв.

А старий іде-йде мовчки та ненароком і кине з хустки крізь дірочку вишеньку на траву. Одну загубить, другу, третю...

Янош усі ягоди з'їв. Трохи перебив голод. Тоді батько оглянувся та й каже:

- Бачиш, синку, тобі ліньки було раз нагнутися за підковою, а довелося дев'яносто дев'ять раз нагинатися, вклоняючись кожній вишеньці.

Отак воно завжди буває з ледарями. (390 слів)

1

Ответы и объяснения

  • larmih
  • главный мозг
2014-03-30T22:57:58+04:00

Это Проверенный ответ

×
Проверенные ответы содержат надёжную, заслуживающую доверия информацию, оценённую командой экспертов. На "Знаниях" вы найдёте миллионы ответов, правильность которых подтвердили активные участники сообщества, но Проверенные ответы - это лучшие из лучших.
1) Ледачий Янош.
2)Підкова на дорозі.
3)Гріш за підкову.
4)Віз з вишнями.
5)Вишенька на траві.
6)Поклін кожній вишенці.