Ответы и объяснения

2012-04-25T19:44:27+04:00

у школі є багато різних вчителей . Але най  рідніша це перша вчітелька . вона всіх  нас любе . допомагає розвЯЗУВАТИ ЗАРАЧИ . Ніколи на нас голосу не підвишувала .

 

 

це тільки небагато речень . текст в мене є але не треба списували все .

 

якщо допомогла ставте спасибі

 

2012-04-25T19:46:15+04:00

адія Олександрівна викладає в нас історію.. Вперше вона прийшла до нашого класу минулого року. Тепер історія — мій улюблений предмет, а Надія Олександрівна — моя улюблена вчителька. 

Вона середня на зріст, струнка, молода. У нашої вчительки світле волосся, і воно дуже дивно поєднується з темними очима, чорними бровами, чорними віями. 

Надія Олександрівна — суворий і справедливий учитель. Вона не любить, коли хтось не зробив домашнього завдання або погано відповідає. її темні очі тоді ще більше темнішають, обличчя стає здивованим і суворим. Надія Олександрівна ніколи не кричить, вона взагалі не підвищує голосу. Проте навіть її тихе зауваження викликає сором і відчуття провини. Але яка буває у Надії Олександрівни лагідна і весела усмішка, коли вона слухає гарні відповіді своїх учнів на уроках! У цей час її очі трохи світлішають, вона тихо посміхається і хитає головою, наче погоджуючись із словами учня. 

Найбільше мені подобається, коли Надія Олександрівна пояснює новий матеріал. Наш клас завмирає, слухаючи тихий, неквапливий голос вчительки. її цікава, яскрава розповідь переносить нас у минулі часи. Надія Олександрівна, не дивлячись, одним точним рухом торкається указкою карти. І ми бачимо, де сталися події, про які йде мова. 

У Надії Олександрівни дуже красиві руки, з довгими тонкими пальцями. У розмові наша вчителька жестикулює. Мені здається, що її руки продовжують розповідь, доповнюють її, роблять ще цікавішою. 

Надія Олександрівна є улюбленою вчителькою не тільки для мене, але і для інших моїх однокласників. Усі ми дуже зраділи, коли цього року Надія Олександрівна стала нашим класним керівником.  


ИЛИ  


«До нас у школу їде цирк!» — оголосила вчителька. «А що, і звірів привезуть?» — запитав хтось із дівчаток. «Ні, звірів не буде, — посміхнулася Ольга Іванівна. — Будуть акробати, клоун і навіть фокусник». Ми з нетерпінням чекали виступу циркових артистів, адже всі — і дорослі, і діти — люблять цирк. Нам дуже сподобалися жонглери й акробати. А клоун, як нам здалося, був не в настрої. Склалося враження, начебто в нього болить зуб. Але все рівно, ми аплодували від душі.

Зненацька після чергового трюку фокусник запросив в асистентки нашу вчительку Ольгу Іванівну. І от що здивувало всіх: вона дуже професійно виконувала його команди. А скінчилося все тим, що Ольга Іванівна сама показала трюк, асистував же їй фокусник. Ми були вражені — звідкіля у викладача математики здібності циркового артиста? Усе пояснив сам фокусник. Це була ще молода людина, що недавно закінчила циркове училище. Але свій шлях у професійні артисти він почав з дитячої циркової студії при Будинку культури залізничників, куди його, важкого підлітка, привела Ольга Іванівна. Справа в тому, що школяркою вона сама займалася в цирковій студії, але потім вирішила пов'язати своє життя зі школою. Це з її ініціативи приїхав цирк, і вони, фокусник Олексій і Ольга Іванівна, вирішили приготувати спільний номер.

Відтоді ми стали іншими очима дивитися на нашу вчительку. Нам і раніше подобалися її уроки. Дівчатка намагалися наслідувати її в одязі, а хлопчикам соромно було приходити з невивченою теоремою або невирішеним рівнянням. Вона пояснювала так дохідливо! Після відвідування цирку ми стали часто просити Ольгу Іванівну показати нам який-небудь фокус. «Я можу і вас навчити нескладних трюків, але все це після уроків», — казала вчителька. Ось така у нас здібна вчителька.