Ответы и объяснения

2014-03-08T15:32:35+00:00
Квіти для Богородиці Ранкове небо ясне й чисте, синє-синє, задивляється в ясні й чисті оченята озерець, що низкою коштовного самоцвітного намиста розсипалися посеред луки. Виткою ниткою поміж ними дзвенить річка Радосинь — від гаю через сім озер проз село до Десенки. Від обрію до обрію, ніби зелена хустка, лежить лука. Вода в озерах синя, весняна, як небо, як очі дитини. Лука жовто-золота від кульбаб. Це квітневе сонце сонячним квітом розсипалось у траві. Від його гарячих цілунків парує земля. Вдалині видніється село. Сонячні блискітки грають на бані величного давнього храму. Він, як велет-богатир, як невсипущий ангел-охоронитель, стоїть на варті біля дрібних хаток, що мов ягнята до пастуха, туляться до нього. Цвітуть морелі й вишні. З іншого боку від села, за лукою, біліє березовий гай. Молоді листочки зеленим серпанком оповили тонкі дівочі постаті дерев.