Ответы и объяснения

2014-02-12T17:28:23+00:00
 На краю лісу росли горіх і каштан.  Одного ранку  проснувся горіх,  дивиться  - каштан увесь білий. -  Звідки  в тебе така гарна одіж? - радіючи за нього, запитав горіх. -  Це цвіт,  - гордо відповів каштан. – В тебе такого не буде.    Горіх  зітхнув. -  О-о!  Який чудовий в каштана цвіт!   То  діти завітали  до  лісу  і  милувались  каштаном. На  горіха  ніхто й  не  глянув.   Як  каштан  відцвів,  горіх зацвів.  Його цвіт  був  дуже  скромний.  Каштан глянув  і  відвернувся: «Аж  соромно  рости поряд.  Що  подумають, коли  дізнаються про те,  що  він  мій  друг?»    Пройшов час...  На обох  деревах  з’явились зелені  плоди.  Згодом на  горіх  почали сідати  птахи  і  клювати їх.  Ті  зривались  з  гілок, падали  на  землю.  Каштан  сміявся:- Дивись!  Моїх  не  чіпають. Бояться. Подивився горіх,  а  вони  обсипані  зеленими колючками.  Дійсно страшно.  Глянув  на свої,  а  ті  гладесенькі,  беззахисні.  Зітхнув  бідолаха  та  мовчки  порадів  за  друга.