Допоможіть треба написати твір-мініатюру на тему людина і світ

1

Ответы и объяснения

Лучший Ответ!
2014-01-27T18:33:26+00:00
Людина й природаСучасний мир заліза й бетону мало чим нагадує існування людини в минулому. Ще якихось сто років тому в наших містах було більше дерев, ми прагнули хоч якось наповнити життя зеленню, не розриваючи зв'язків сприродой.Сьогодні людина оточена тільки корисними й потрібними речами: автомобілі й усілякі електронні пристрої, цегельні будинки, металеві конструкції, асфальт, бетон. Невже природа не вписується в цей перелік раціональних елементів життя? Прогрес дає людині безліч ефективних винаходів, але усе більше віддаляє його від живої природи. Проте, людина не повинен забувати про свої коріння. Всі ми є частиною живої системи на планеті Земля, наші предки жили практично під відкритим небом і стикалися з навколишнім світом щодня. Ми ж відгородилися від цього миру пластиком, сталлю й бетоном, і ця штучна ізоляція гнітить нас, негативно впливає на наше здоров'я й психікуДалеко не в кожного сучасного обивателя є можливість зануритися в мир рослин і тварин, відчути єднання із природою. Ми часто не зауважуємо, як тягнемося до цих втрачених корінь, намагаючись час від часу прогулятися в парку, вибратися на відпочинок у ліс або, навіть, купити собі невеликий будиночок за містом. Людині важко боротися із природним бажанням бачити навколо себе теперішню, а не синтетичне життя. Та й навіщо це робити?Так, ритм нашого життя прискорився, і рутину щоденних обов'язків поглинає нас, змушує забувати про прості радості й бажання. Проте, не варто обмежувати себе в спілкуванні із природою, нехай навіть це будуть елементарні вчинки й події. Коштує іншими очами глянути на оточення, зайвий раз порадіти весняної зелені в парку або лісі, погодувати голубів, вибратися на святковий пікнік до ріки або відправитися всією сім'єю за грибами. Навіть традиційна відпустка можна організувати інакше - забути на час про комфортні готелі й курорти, вибравши більше дикі туристичні маршрутиНедоторканих куточків на нашій планеті залишається з кожним роком усе менше, і ми не усвідомлюємо тім, що поступово звикаємо до відсутності живої природи навколо. І якщо нам ще їсти що згадати, то можливо наші діти стануть приймати такий залізобетонний мир за норму. Варто частіше насолоджуватися природною красою Землі, поки в нас є така можливість