Ответы и объяснения

2014-01-12T22:25:51+04:00
Твір на тему Моя перша вчителька (твір-роздум на тему, пов'язану з життєвим досвідом учнів, у художньому стилі)


Учительська праця здається звичною й буденною: діти приходять на урок за розкладом, з'являється вчитель, щось пояснює, навчає, далі наступний урок з іншим учителем. Здається, буденна річ, але не завжди. Бувають такі уроки й такі вчителі, про яких згадуєш і довго пам'ятаєш. То що ж відбувається на уроці, коли тобі пригадуються і слова, сказані вчителем, і вираз його очей, жести? Здається, що він промовляє якісь особливі слова саме тільки для тебе особисто, хоча поруч сидять твої однокласники. На мою думку, що це той самий момент, коли вчитель вкладає душу у свою роботу, а своє серце віддає дітям.

Моя перша вчителька — Тетяна Вікторівна. Вона була й залишається для мене якоюсь незвичайною людиною. Мені хотілося щоранку швидше потрапити до школи, бо вчителька буде знову розповідати щось цікаве й захоплююче. Вона була і вимогливою, і люблячою водночас. Пам'ятаю, як вона могла насварити: «Володю, ти ж такий розумний і як же це ти зміг виконати так брудно завдання?» Ми всі для неї були і найкращими, і найрозумнішими, вона кожного з нас любила й любить зокрема, а не всіх загалом.

Я навчаюся в п'ятому класі в «дорослій» школі. Тут усе по-іншому, але я продовжую приходити після уроків до Тетяни Вікторівни й розповідати про свої успіхи. І скільки б років не минуло, я пам'ятатиму її уроки добра й щирості, сподіваюся, що виправдаю її віру в мене, у мої здібності.
2014-01-12T22:27:45+04:00
Сьогодні мені мама показала альбом де я був(була) першокласником(першокласницею). Фотографії були такі старенькими. На них було зображено низенькі парти і новенька дошка. За тими партами сиділи мої маленькі однокласники, а між двома рядами стояла моя перша вчителька (ім'я). На її обличчі була щира радість, а очі палали вогником щастя. Я пам'ятаю як в той день вона нам показала всю школу та познайомила із всіма вчителями. Ще вона нам розповідала яке важливе для нас навчання і як потрібно старатися. Її поради виявилися для мене дуже важливими, саме завдяки їм, я зараз гарно вчуся.
Кожної п'ятниця стараюся до неї зайти в кабінет, та розпитати як справи з новими учнями, розповісти які у мене проблеми. Часом здається, що (ім'я вчительки) мені як друга мама. Тому я щиро її люблю.                                
Про мою 1 вчительку можна сказати, мабуть, дуже багато. Її вага і ріст мені, на жаль, невідомі, але я знаю, як її звати. А звати її (ім'я вчительки). І мені аж дурно стає, коли згадую, скільки дев'яток я від неї отримала. Скільки було зауважень у зошиті на кшталт "пиши розбірливо". Не обійшлося і без двійок. Але, коли дорослішаєш, починаєш розуміти, що вчителька хотіла так, як краще. Хотіла допомогти. Хотіла, щоб з цих переляканих першокласників виросли люди.