Ответы и объяснения

2013-11-20T16:39:21+00:00
"Паломничати - ходити на поклоніння в Єрусалим" (В.Даль).У православ’ї саме поняття паломництва виникло у зв’язку з подорожами для поклоніння місцям, пов’язаним з іменем Спасителя, місцям Його земного життя, проповіді, смерті й Воскресіння.А.С.Норов, в книзі „Путешествие по Святой Земле в 1835году” пише: «Колись поклонник просив у одного священика єрусалимського, щоб дав йому на дорогу пригоршню святої землі. – «Друже мій, - сказав йому священик, - чи є навкруги Єрусалима місце, яке не було б святе? Кров небесного Іскупителя і мучеників, освятила навіки цей слой, - з цим словом він наклонився, взяв пригоршню землі, - і кров заструїлася по руці його» [3, стор. 125]Паломничали раніше довго і ретельно. Ігумен Данііл пробув у Святій Землі 3 роки з 1104 по 1107 рр. і написав твір «Житіє і ходіння Данііла, Руської землі ігумена», який довгі роки розходився по Святій Русі великим тиражем. Це один з перших творів древньої руської літератури. Ось що він пише: «Я, недостойний ігумен Данііл, худший з усіх монахів, смиренний, одержимий багатьма гріхами, нешвидкий на всяку добру справу, понуждений був своїми помислами і нетерпінням, с Божою поміччу відвідав Ієрусалим і землю обетованну. І обходив всю землю Галілейську і Святі місця навкруги града Ієрусалима, де Христос ходив своїми ногами і великі чудеса показав в тих місцях Святих. І бачив все своїми очима грішними, що беззлобивий Бог позволив мені побачити… Хто подорожував зі страхом Божим і смиренням, той не погрешить ніколи проти милості Бога. …І ось описав свій путь і місця святі і не горжусь і не хвалюсь своєю подорожжю, що будто здійснив добре діло: ничого доброго в подорожі не робив, тільки ради любові до святих місць написав про все, що бачив своїми очима, даби не забути те, що прийшлося недостойному мені побачити. Побоявся я бути подібним до раба лінивого, який скрив получені від Бога таланти і не придбав до них прикупа, і написав про подорож заради вірних людей. Да хто почує (чи прочитає) про місця святі, устрімився б душею і уявою до цих святих місць і Богом буде приравнений до тих, хто здійснив подорож в ці місця.Багато добрих людей знаходяться вдома і своїми помислами, милосердям і добрими вчинками досягають місць святих і велику нагороду приймають від Бога, вони ніби побували в святих місцях. Багато ж з відвідавших святі місця і святий град Ієрусалим, возгордилися цим, як щось добре здійснили, і цім згубили зусилля свого труда, з них перший я. Багато ж тих, хто відвідав святий град Єрусалим, знову підуть, хоча багато доброго не бачили із-за швидкості огляду. А неможливо швидко обдивитися всі святі місця в самому місці і за його межами» [3, стр. 10-11].Ігумен Данііл першим запалив лампаду від усіх князів Руських на Гробі Господньому і описав сходження Благодатного Вогню.А ось що ми читаємо в житії св. Сергія Радонежського, написанного Єпіфаниєм Премудрим: «Не поривався він (преподобний Сергій) до Царьграду, Святої Гори чи Єрусалиму, як я, окаянний і безумний. Уви, тяжко мені! Я повзаю тут і там, і плаваю туди і сюди, і з місця на місце перехожу; не скитався так преподобний, але в мовчанні похвальному залишався і до себе прислухався: ані в багато місць, ані в далекі краї він не ходив, але на одному месці жив і Бога воспівував. Бо він не шукав суєтних і тяжких справ, в яких нужди немає, але більш за все устрімлявся до єдиного істиного Бога, щоб душу спасти, що і вдалося йому»