Сообщение об одном из растений или животных лесной зоны по плану

2
1.Название зоны
2.расположение на карте
3.Особенностти климата
4.Живая природа
а)животные
б)растения
6.особенности приспособления живых организмов к жизни в этой зоне;
а)животные
б)растения
7.Использование этой зоны человеком
8)экологические проблемы
9)Охрана природы

Ответы и объяснения

2013-10-30T20:16:58+04:00
Русская выхухоль
Русская выхухоль — относительно крупный зверь: тело длиной 18—22 см, хвост — такой же, масса до 520 г. Хвост покрыт роговыми чешуйками. Конечности довольно короткие, 5-палые, задние стопы крупнее и шире передних. Пальцы до когтей объединены плавательной перепонкой.
Летом выхухоли живут поодиночке, парами или семьями, а зимой в одной норе могут жить до 12 — 13 зверьков разного пола и возраста.
Наиболее излюбленными местами обитания выхухолей служат пойменные озера с богатой водно-болотной растительностью, с зарослями кустарников или коренным лесом по берегам. Предпочитают озера глубиной 1-2 м с богатой фауной беспозвоночных. Выхухоль - всеядное животное. Список ее кормов составляет 102 наименования, из которых 72 животные объекты (водные беспозвоночные) и 30 растительного происхождения. 

В начале XX в. выхухоль была обычна в бассейнах рек Днепра, Дона, Волги и Урала. Современный ареал находится в водных системах перечисленных рек и имеет разорванный характер. Благодаря искусственному расселению численность животных постепенно растет.
2013-10-30T20:27:07+04:00
Полі́сся  — історико-етнографічна область, частина колишньої прабатьківщини слов'ян, давня етноконтактна зона. Полісся розташоване на території чотирьох держав: Білорусі, України, Польщі та Росії.Як і Карпати, воно зберегло найдавніші релікти праслов'янської та праукраїнської культури, що є постійними об'єктами вивчення дослідників-археологів, істориків, фольклористів, етнографів. А ще — багатостраждальна земля, яку спіткала ядерна катастрофа Чорнобиля. Можливо, саме останній фактор спричинився до активізації наукових досліджень поліської народної культури, яка зазнала у ХХ столітті нищівного удару.Історико-етнографічний регіон Полісся приваблює увагу науковців та дослідників-аматорів особливостями традиційно-побутової матеріальної і духовної культури, мови його населення. Полісся відомо своєю давньою іконописною традицією (тло темно-синього або темно-зеленого кольору, нерідко у вигляді пейзажів або лісу; зображення святих статичні, з глибокими очима; писалися на фоні пейзажів - неба, лісу тощо). Зібрання поліських ікон є частиною експозиції Музею української домашньої ікони в історико-культурному комплексі «Замок Радомисль».Виразно специфічними є і сучасні етнокультурні процеси цієї території.