Ответы и объяснения

2013-10-12T23:32:11+04:00
Мій друг зі школи, Влад, захворів. Він відмінник, тому я вирішив подзвонити йому і розповісти домашнє завдання.
-Привіт! Як в тебе справи? Як себе почуваєш? - одразу запитав я.
-Привіт. Не дуже добре себе почуваю. В мене висока температура і лікарі виписали багато ліків, - відповів він з хрипом у голосі.
-Усе так погано? Чим ти захворів? А як твоя бабуся? Справляється? - закидав я його запитаннями.
-Ні. Мені вже краще у порівнянні з минулими днями.Проте, дякую за турботу.  Бабуся справляться.Шкода, що мої батьки поїхали так невчасно.Про хворобу. В мене запалення легенів. Проте, як я вже казав, мені вже краще, - його голос був майже спокійним, але я знав, що він  намагається мене заспокоїти.
-Тобі потрібна допомога? Може, я для чогось у пригоді стану? За ліками сходити чи просто для розмови? - запитав я, починаючи хвилюватись.
-Ні, мені нічого не потрібно, - відповів він. Він ніколи не вмів обманювати. Я довго мовчав у слухавку, а потім сказав:
-Влад, друже, не треба від мене нічого приховувати. Я знаю, що в тебе щось не так. Дозволь мені допомогти тобі, - сказав я.  
-Я знав, що від тебе нічого не приховаєш, - відповів він стомлено, - Проте це дуже добре. Я буду дуже вдячний тобі за допомогу. Та й від дружньої розмови, я не відмовлюся. Проте для тебе це не буде важким тягарем?
-Знову ти за своє? Для чого ж ще потрібні друзі? Я буду в тебе через пів години. Вибач, скоріше не вийде. Мені довго до тебе добиратися, - говорив я йому, вже починаючи збиратись.
-Добре. Я чекаю на тебе, - наостанок відповів він.
Отак, закінчилася моя розмова з ним.