Ответы и объяснения

2013-09-23T21:17:43+04:00
Жовтень     Українська назва другого місяця осені не вимагає особливих пояснень.  За ствердженнями давніх джерел, назва „жовтень” була відома ще за Київської Русі.  Але разом із жовтнем вживалося й слово „паздерник”, що походить від спільнослов’янського „паздер”, тобто костриця.  Саме у жовтні починалося масове переробляння  льону та конопель. Вилежані під осінніми дощами та вітрами стебла сушили в печі, потім м’яли, щоб очистити волокно від костриці.      Активно вживалися в Україні й такі регіональні місяценазви як грязень (від грузьких доріг), хмурень (від надмірно похмурих днів), листопадник (період опадання листя),  зазимник (поява перших відчутних заморозків).  А ще називали жовтень „весільником”, оскільки, починаючи від Покрови (14 жовтня), справляли весілля. Недарма у  народі був такий вислів: „Жовтень на весілля багатий”.     Багатий Жовтень і на храмові свята. Здавна кожне українське село мало свої іменини. День іменин визначали за датою закінчення будівництва й освячення храму. Такою є історія виникнення храмових свят. На храмове  свято (або храм) з’їжджалися родичі і знайомі  із сусідніх та віддалених сіл. Такі свята – з музикою, піснями, танцями – нерідко тривали протягом кількох днів.     Жовтень – це початок традиційних українських вечорниць та досвіток, який ознаменовувався  масовими гуляннями і обрядовим дійством. Починали сходитись на вечорниці 14 жовтня (Покрови), котрі закінчувалися напередодні Великодня. Листопад     Цей місяць замикає ворота осені, відмежовує осінь від зими.      У білорусів він – лістопад, поляків та чехів – лістопат, сербів і хорватів – студепи.  Досить цікавими були регіональні назви місяця в Україні – напівзимник, ворота зими, грудкотрус, листопадень, падолист.      У листопаді з дерев опадає останнє листя і від цього ліс стає менш затишний. Природа  в очікуванні зимового  спочинку.