визначте позитивні та негативні наслідки радянської модернізації України. Обгрунтуйте свою думку.

1

Ответы и объяснения

2015-04-27T17:35:18+03:00
Позитивні наслідки.  У роки довоєнних п'ятирічок у вкрай важких умовах тоталітарного режиму трудящі України створили  потужну індустріальну базу,  яка за окремими показниками вивела Україну на рівень економічно розвинених країн світу. Почали давати промислову продукцію гіганти металургії: «Запоріжсталь», «Азовсталь» і «Криворіжсталь». Стали до ладу Краматорський машинобудівний, Луганський паровозобудівний, Макіївський, Дніпродзержинський та інші металургійні заводи. Кількість промислових підприємств за роки довоєнних п'ятирічок зросла в 11 разів. В Україні було побудовано 100 нових шахт. Республіка стала важливою металургійної, вугільної, машинобудівної базою СРСР.У 1930-х рр. в Україні  змінилася структура господарства:  зросла частка промисловості в порівнянні з часткою сільського господарства в загальному обсязі валової продукції республіки; у валовій продукції промисловості зросло виробництво засобів виробництва; велика індустрія стала витісняти дрібну промисловість.Україна  випередила  за рівнем розвитку галузей важкої промисловості деякі західноєвропейські країни. Вона посіла друге місце в Європі (після Німеччини) за виплавкою чавуну, четверте місце в світі з видобутку вугілля. З виробництва металу і машин республіка випередила Францію та Італію, наздоганяла Великобританію.За роки перших п'ятирічок удвічі зросла чисельність робітників. У 1930-і рр.сформувався  національний  український робітничий клас і  національнатехнічна інтелігенція. Негативні наслідки індустріалізації.  Економічна міць держави була спрямована не на задоволення насущних потреб людей, а на  зміцнення тоталітарного режиму  і затвердження у свідомості людей ідеологічних догм більшовизму, створення військово-економічних ресурсів для «експорту революції». Індустріалізація здійснювалася за рахунок селян, супроводжувалася масовими репресіями.В цілому форсована індустріалізація України не привела  до підвищення життєвого рівня народу. У 1930-і рр. знову з'явилися величезні черги, продовольчі картки, дефіцит найнеобхіднішого. Урбанізація призвела до значного ускладнення житлової та продовольчої проблем.У ході індустріалізації посилилася централізація управління промисловістю, утвердилися командно-адміністративні методи управління; був узятий курс на мілітаризацію промисловості. Держава відмовилася від непу і початок примусовими засобами експлуатувати з селян додаткові кошти на форсування індустріалізації. Фактично зник матеріальний принцип стимулювання праці. Праця робітників стимулювався позаекономічними засобами і, насамперед, розгортанням «соціалістичного змагання».У першої п'ятирічки ставка була зроблена на  підприємства-монополісти (запорізький завод «Комунар», що випускав зернозбиральні комбайни, Луганський паровозобудівний та ін.), які згодом фактично підім'яли під себе всю економіку країни.Промисловий потенціал України (як і всього СРСР) формувався диспропорційно:  посилювалися і розширювалися традиційні індустріальні райони - Донбас і Придніпров'я, а промисловість досить густо заселеного Правобережжя помітно відставала у темпах розвитку.