ПЕРЕВЕДИТЕ НА УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК БЕЗ ОШИБОК

Установление нацистского «нового порядка».

Оккупационный режим осуществлялся гестапо, войсками СС, Службой безопасности (СД). Действовала также вспомогательная администрация из числа местных жителей (бургомистры, старосты, полиция). Необходимость управления оккупированными территориями Украины требовала большого и разветвленного административного аппарата, создать который без участия местного населения было тяжело. И у нацистов находились помощники - коллаборационисты.

Коллаборационизм - сотрудничество граждан оккупированного государства с оккупационной администрацией.

Большинство из них составляли те, кто стал жертвой сталинской репрессивной системы, желал отомстить советской власти. Они шли в оккупационные органы, полицию, карательные подразделения. Именно предатели помогли арестовать и уничтожить антигитлеровское подполье в Киеве, Одессе и других городах, помогали найти коммунистов, советских активистов, евреев, обрекая их на уничтожение; иногда коллаборационисты непосредственно участвовали в «акциях уничтожения". Нацисты в идеологической работе использовали в качестве негативных примеров деятельность большевиков против народа Украины. Оккупанты обещали провести аграрную реформу, развивать украинскую культуру, возвратить солдат домой, но это были способы морально-психологического давления, на фоне которого жители Украины объявлялись гражданами «третьего сорта», их жизнь строго регламентировалась правилами и приказами, нарушение которых влекло за собой концлагерь или расстрел. Гитлеровский план «Ост» предусматривал превращение Украины в колониальную страну, аграрно-сырьевой придаток рейха, жизненное пространство для колонизации представителей «высшей расы». В течение 30 лет планировалось выселить 65% населения Украины, на «освободившиеся» земли переселить немцев, а оставшихся в живых местных жителей постепенно «онемечить». Экономический грабеж страны проявлялся в том, что в Германию вывозилось сырье, оборудование, продовольствие, произведения искусства. Настоящей трагедией для Украины стал вывоз людей, в первую очередь молодежи, на работу в Германию. 2.5 млн. мужчин и женщин были угнаны в нацистское рабство в 1941-1944 гг. Десятки тысяч из них погибли на чужбине от истощения, болезней и травматизма. Часть остарбайтеров (так называли вывезенных в Германию), боясь репрессий со стороны советской власти, не вернулись на Родину после окончания войны. Помимо этого, и на оккупированных территориях был организован принудительный труд населения с целью укрепления экономической мощи «третьего рейха». Гитлеровцы организовывали массовое уничтожение военнопленных. Во Львовском, Славутском, Каменец-Подольском и других концлагерях военнопленных было замучено, около 1,5 млн. человек. В Украине зафиксировано почти 300 мест массовых казней населения: действовало 180 лагерей смерти, существовало 50 гетто. Нацистский геноцид был направлен против так называемых «расово неполноценных народов» - украинцев, русских, а также евреев, цыган, которые подлежали поголовному истреблению. Уничтожались представители советской власти, коммунисты.

2

Ответы и объяснения

2013-04-03T19:20:03+04:00

Встановлення нацистського «нового порядку».Окупаційний режим здійснювався гестапо, військами СС, Службою безпеки (СД). Діяла також допоміжна адміністрація з числа місцевих жителів (бургомістри, старости, поліція). Необхідність управління окупованими територіями України вимагала великого і розгалуженого адміністративного апарату, створити який без участі місцевого населення було важко. І у нацистів перебували помічники - колабораціоністи. Колабораціонізм - співпраця громадян окупованої держави з окупаційною адміністрацією. Більшість з них складали ті, хто став жертвою сталінської репресивної системи, бажав помститися радянської влади. Вони йшли в окупаційні органи, поліцію, каральні підрозділи. Саме зрадники допомогли заарештувати і знищити антигітлерівський підпілля в Києві, Одесі та інших містах, допомагали знайти комуністів, радянських активістів, євреїв, прирікаючи їх на знищення; іноді колабораціоністи безпосередньо брали участь в «акціях знищення". Нацисти в ідеологічній роботі використовували як негативних прикладів діяльність більшовиків проти народу України. Окупанти обіцяли провести аграрну реформу, розвивати українську культуру, повернути солдатів додому, але це були способи морально-психологічного тиску, на тлі якого жителі України оголошувалися громадянами «третього сорту», їхнє життя строго регламентувалася правилами і наказами, порушення яких тягло за собою концтабір або розстріл. Гітлерівський план «Ост» передбачав перетворення України на колоніальну країну, аграрно-сировинний придаток рейху, життєвий простір для колонізації представників «вищої раси». Протягом 30 років планувалося виселити 65% населення України, на «звільнені» землі переселити німців, а що залишилися в живих місцевих жителів поступово «онімечити». Економічний грабіж країни проявлявся в тому, що до Німеччини вивозилося сировину, обладнання, продовольство, твори мистецтва. Справжньою трагедією для України став вивіз людей, в першу чергу молоді, на роботу до Німеччини. 2.5 млн. чоловіків і жінок були викрадені в нацистське рабство в 1941-1944 рр.. Десятки тисяч з них загинули на чужині від виснаження, хвороб і травматизму. Частина остарбайтерів (так називали вивезених до Німеччини), боячись репресій з боку радянської влади , не повернулися на Батьківщину після закінчення війни. Крім цього, і на окупованих територіях було організовано примусову працю населення з метою зміцнення економічної потужності «третього рейху». Гітлерівці організовували масове знищення військовополонених. У Львівському, Славутському, Кам'янець-Подільському та інших концтаборах військовополонених було закатовано, близько 1,5 млн. чоловік. В Україні зафіксовано майже 300 місць масових страт населення: діяло 180 таборів смерті, існувало 50 гетто. Нацистський геноцид був спрямований проти так званих «расово неповноцінних народів» - українців, росіян, а також євреїв, циган, які підлягали поголовного винищення. Знищувалися представники радянської влади, комуністи.

Лучший Ответ!
2013-04-03T19:27:15+04:00

Встановлення нацистського «нового порядку».Окупаційний режим здійснювався гестапо, військами СС, Службою безпеки (СД). Діяла також допоміжна адміністрація з числа місцевих жителів (бургомістри, старости, поліція). Необхідність управління окупованими територіями України вимагала великого і розгалуженого адміністративного апарату, створити який без участі місцевого населення було важко. І у нацистів перебували помічники - колабораціоністи. Колабораціонізм - співпраця громадян окупованої держави з окупаційною адміністрацією. Більшість з них складали ті, хто став жертвою сталінської репресивної системи, бажав помститися радянської влади. Вони йшли в окупаційні органи, поліцію, каральні підрозділи. Саме зрадники допомогли заарештувати і знищити антигітлерівський підпілля в Києві, Одесі та інших містах, допомагали знайти комуністів, радянських активістів, євреїв, прирікаючи їх на знищення; іноді колабораціоністи безпосередньо брали участь в «акціях знищення". Нацисти в ідеологічній роботі використовували як негативних прикладів діяльність більшовиків проти народу України. Окупанти обіцяли провести аграрну реформу, розвивати українську культуру, повернути солдатів додому, але це були способи морально-психологічного тиску, на тлі якого жителі України оголошувалися громадянами «третього сорту», їхнє життя строго регламентувалася правилами і наказами, порушення яких тягло за собою концтабір або розстріл. Гітлерівський план «Ост» передбачав перетворення України на колоніальну країну, аграрно-сировинний придаток рейху, життєвий простір для колонізації представників «вищої раси». Протягом 30 років планувалося виселити 65% населення України, на «звільнені» землі переселити німців, а що залишилися в живих місцевих жителів поступово «онімечити». Економічний грабіж країни проявлявся в тому, що до Німеччини вивозилося сировину, обладнання, продовольство, твори мистецтва. Справжньою трагедією для України став вивіз людей, в першу чергу молоді, на роботу до Німеччини. 2.5 млн. чоловіків і жінок були викрадені в нацистське рабство в 1941-1944 рр.. Десятки тисяч з них загинули на чужині від виснаження, хвороб і травматизму. Частина остарбайтерів (так називали вивезених до Німеччини), боячись репресій з боку радянської влади , не повернулися на Батьківщину після закінчення війни. Крім цього, і на окупованих територіях було організовано примусову працю населення з метою зміцнення економічної потужності «третього рейху». Гітлерівці організовували масове знищення військовополонених. У Львівському, Славутському, Кам'янець-Подільському та інших концтаборах військовополонених було закатовано, близько 1,5 млн. чоловік. В Україні зафіксовано майже 300 місць масових страт населення: діяло 180 таборів смерті, існувало 50 гетто. Нацистський геноцид був спрямований проти так званих «расово неповноцінних народів» - українців, росіян, а також євреїв, циган, які підлягали поголовного винищення. Знищувалися представники радянської влади, комуністи.