твір- роздум на тему кайдашева сім'я

«Кайдашева сім'я» — один із тих творів, які запам'ятовуються назавжди. Можу це стверджувати, спираючись на досвід моїх бабусі й матері. Обидві й досі згадують Мотрю і Кайдащиху, навіть цитують окремі рядки. Я зацікавилася, що ж це за твір такий, якщо його вивчають ось уже кілька поколінь?
Майже з перших сторінок зрозуміла, що «Кайдашева сім'я» — повість комічна. Діалог Карпа й Лавріна, в якому йшлося про сільських дівчат, надзвичайно, смішний. Хіба можна не посміхатися, читаючи Карпові характеристики. Весело було читати і про перші дні перебування Мотрі в хаті чоловіка. І про піст Омелька, який він «зволожував» горілкою.
Але по мірі розвитку сюжету мій настрій змінювався. Чомусь уже не було смішно. Що ж трапилося? Постійні сварки, а потім і бійки в родині Кайдашів майже повністю змінили персонажів. Так, Мотря, горда, працьовита, розумна, поступово перетворюється на злу, бездушну, навіть жорстоку особу. Карпо доходить до того, що піднімає руку на батька, а пізніше кидається на матір, трясе її, як грушу, і біжить за нею з ломакою, збираючись побити.
Найбільше вразили зміни в поведінці і вчинках Лавріна і Мелашки. Яким красивим було їхнє кохання! Як ніжно, поетично вони говорили — наче пісню співали! Але з часом і вони «гідно» відбивають словесні атаки Мотрі, навіть беруть участь у «бойових діях», захищаючи свої горщики, кухлики, кабанчика, грушу...
Повість поступово з комічної стає трагічною, бо дуже сумно спостерігати за тим, як деградує, занепадає людина. Саме у такому напрямку змінюються персонажі «Кайдашевої сім'ї». Наслідки цих змін можна пояснити двома причинами. По-перше, впливом суспільства, характер якого змінився після скасування кріпацтва. Нові відносини базуються на приватній власності, а звідси — нова психологія людини: найголовніше — це «моє», його треба збільшувати й захищати. От і б'ються між собою брати й невістки за землю, за батьківську спадщину, за майно і худобу.
Але нові суспільні відносини все-таки не повинні руйнувати сім'ї, перекреслювати елементарні норми народної моралі. Ось, на мою думку, друга причина деградації дійових осіб — відсутність поваги й вірності народним традиціям, які регулювали стосунки між батьками й дітьми, між братами, іншими родичами.
Члени Кайдашевої сім'ї втратили здатність любити й поважати близьких людей. Головним для кожного з них стало прагнення утвердити свою зверхність, захистити свій інтерес, матеріальний і моральний. Для мене всі вони — і старші, і молодші — схожі між собою. Важко звинуватити когось одного. Хіба тільки Кайдашиха винна у тій «домашній війні»? Я впевнена, що якби Мотрі більше терплячості і делікатності, то й багатьох сварок можна було б уникнути.
«Кайдашева сім'я» справді є особливим твором, який і смішить, і засмучує, і запам'ятовується. Він є своєрідною пересторогою: дивіться, якими можуть бути люди, і не повторюйте їхнього «досвіду».