Задание

Аватар пользователя darkennis11

цитати до образу Климка

Darkennis11
  • Попросите больше объяснений
  • Следить
  • Отметить нарушение!
  • 5+3 б
  • Darkennis11

Хотите больше информации? Спросите!

Спросите Darkennis11 больше о вопросе...

Ответы и объяснения

Ответы и объяснения

1
Аватар пользователя Dasha17012000
Dasha17012000 ответила

Цитатна характеристика героя.

• «Климко йшов босий, в куцих штанцях, старої матроске, яка була колись голубий, а тепер стала сіра, і ще в дядька Кирила вартівні. Тієї вахті, як говорив дядько, було «сто років і не рвалася вона лише тому, що заскорузлая від давнього мазуту. Не брали її ні дощ, ні сніг, ні сонце... Вночі вона холоднела, а вдень аж диміла на сонце, пахла ще сильніше...».

• «Жив... з яких пір осиротів».

• «Це була найбільша радість Климка - покласти перед дядьком ошатно списані зошити, а самому взятися працювати: винести миску з водою, витерти підлогу, і тихо, крадькома, щоб дядько не обернувся, насипати йому юшку, яку сам і наварив,- гарячою і запашної. Про зошитах він ніколи не боявся, оскільки тільки за листом іноді мав “посередньо»».

• Дядько Кирило - Климку: «Ай, добра... -У -, такий не всяка і кухарка зварить...».

• «Він так би і виріс серед квітучих ночей, якби не настали ночі інші ночі, без вогнів Від них віяло ліками, димом польових солдатських кухонь, гарячими на сонце уламками літаків і гармат».

• «Доглядати за собою - зварити є, прибрати в будинку, випрати одежину - він умів і сам».

• «Найстрашніше відбулося тоді, коли він, відпочивши, встав, щоб йти, і впав: ноги не тримали... Він злякався, став розтирати ікри, стегна, бив по ним кулаками і кричав: «Ну-ка, ідіть! Ну-ка, йдіть мені зараз же!».

• «...Йдучи з сумкою за плечима вище незнайомій вулиці, Климко згадував свою станцію, кожен день її життя і кожну годину...».

• Климко - Наталії Миколаївні: «Не треба вам нічого променивать, а переходьте - це ми вас з Зульфатом удвох просимо,- переходьте жити до нас. Ми вам будемо допомагати, маленьку будемо доглядати...».

• Климко - Зульфату: «Що, у нас картоплі є трохи і сала? Цього хоча б на два місяці вистачило. А скоро зима. Зараз, поки тепло, треба йти. Харчів наменяем по дорозі назад, молока, може...».

• «А Климко висмикнув з сумки надорванную плащ-намет, розіп'яв її в руках так, щоб приховати дівчину, і став розглядати, бурмочучи стурбовано перше, що прийшло йому в голову...».

• «Пустіть її! Це моя сестра! Сестра моя, чуєте? Вона мені за матір!!».

• «Я вам, тітка, води наношу, дров нарубаю, ще що-то зроблю, що скажете. Чесне слово! - Климко похапцем простяг жінці всі гроші, дивлячись на неї вгору хворими очима».

• «Від переїзду вдарила довга автоматична чергу. Климка штовхнуло в груди і обпалило так боляче, гостро, що в очах його попливли яскраво-червоні плями. Він заглянув пальцями в дірку на грудях, тихо зойкнув і впав».

• Тітка Марина - Климку: «Де в тебе так і сила береться, он скільки пройшов голодний і холодний».

• «Я прийду до вас, тітка Марина. Як тільки не стане голоду, так і приїду або прийду. А зараз треба мені тому, мене там чекають...».

• «Німець таки дістав його вже кулаком у груди... Климко спробував встати, але в грудях і в коліні захворіло, що він застогнав і поповзом, ковзаючи ліктем по бруду і тягнути за собою вузол, вибрався з калюжі».

• «Климко йшов мало-помалу, так як вкрай изморился зі своєю ношею. Мішок з сіллю і харчами він перев'язав навпіл і ніс по черзі то на одному, то на другому плечі. У дощ він не зупинявся, щоб де-то його перечекати, а йшов, напялившись надірваною плащ-наметом, поки несли ноги».

  • Комментарии
  • Отмечен как нарушение
  • Спасибо (236)
  • оценить Оценка: 4, Голосов: 112

Комментарии

Введите Ваш комментарий к этому ответу здесь...